Содержание
Чому в морі вода солона? — Вадим Скомаровський
Цікава та повчальна казка Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона» розповідає про двох братів. Обидва стрункі й гожі, але вдачею не схожі.
Втіленням добра автор зображує меншого брата. Він має добре серце, співчутливий та щедрий, й ніколи нікого не залишить в біді. Що не можна сказати про старшого брата, який вигнав рідного брата з батьківського дому.
Заздрість та жадібність супроводжують старшого брата протягом життя. Попри свою заможність, дізнавшись, що менший брат продає сіль, він забрав у нього жорна. Але жадібність провчила старшого брата, зруйнувавши його оселю.
Мораль казки отака: Ближнього не ображай та у всьому міру май!
Читати вірш-казку «Чому в морі вода солона?» повністю онлайн:
Десь там, за тридев’ять земель,
де хвилі піняться між скель
і сохнуть біля моря сіті,
рибалка жив колись на світі.
Росли у нього два сини —
не пустуни, не плаксуни,
обидва і стрункі, і гожі,
а вдачею не дуже схожі.
Молодший — лагідна душа,
віддасть останнього гроша,
розділить радощі і болі,
окраєць хліба, дрібку солі.
А старший син — той, навпаки:
ховав у скриньку мідяки.
В такого, скажемо для сміху,
не випросиш узимку снігу…
І ось неждано в літній час,
коли вечірній промінь згас
і сутінками вкрилось море,
братів спіткало люте горе.
З імли, пітьми, далечини
прийшли баркаси* і човни,
і лиш про батькову фелюгу*
нема ні вісточки, ні слуху.
Мовчить байдужа глибина,
віщує лихо таїна.
Молодший брат змарнів од того,
а старший гримає на нього:
— Ти бач, розкис, похнюпив ніс,
до двору змалечку приріс,
немов торішній мох до скелі, —
і вигнав меншого з оселі.
Минув чи рік, чи два підряд —
і став заможним старший брат,
купив баркас, рибальську сітку
і вже не згадує сирітку.
А менший жив, немов жебрак:
замість оселі мав барак,
виконував тяжку роботу —
у наймах спину гнув до поту.
Усе терпів: і злидні, й бруд,
в сімнадцять літ зів’яв і схуд,
і серце ятрили до болю
думки про братову сваволю.
Міркуючи і сяк і так,
до моря квапився юнак,
спускався стежкою по схилу
і наштовхнувсь на круглу брилу.
Аж гульк — то жорна-камінці,
що мелють гречку на млинці,
а зерна стиглої пшениці —
на булочки і паляниці…
— Прекрасна річ, — зітхнув бідняк,
— а скористатись нею як?
Візьму — не матиму спокою. —
І жорна він торкнув рукою.
І раптом жорна, як живі,
змахнули краплі дощові,
загуркотіли, закрутились
і… сіль молоти заходились.
Куди не глянь — біліє сіль,
як сніг серед зимових піль.
Уже гора тієї солі,
і схаменувсь юнак: — Доволі!
«Доволі» — то умовний знак,
хоч і не знав цього бідняк.
А жорна слухались наказу
і зупинялися одразу.
Юнак подався на базар,
бо сіль — це вигідний товар.
Одвіз, попродав, гроші має,
живе собі та поживає.
І все, либонь, пішло б на лад,
якби не заздрив старший брат:
— Ага, так він торгує сіллю?
Зайду до нього у неділю.
Прийшов. Переступив поріг.
Зігнувся, ніби занеміг,
і мовив обережно: — Брате,
де солі зміг ти стільки взяти?
А гой, хоч гостю і не рад,
але озвався (звісно, брат!):
— Та маю знахідку нівроку, —
і показав на жорна збоку.
Спідлоба глянув старший брат
і щось промимрив невпопад:
— Ай-ай, стоять без руху… долі,
а в мене — ані пучки солі.
Позич на день чи два мені
ці диво-жорна кам’яні. —
І менший брат махнув рукою:
— Бери на тиждень, Бог з тобою.
«Неждана вість, жадана вість», —
пролепетав незваний гість,
забув про брата і про втому,
мерщій за жорна — і додому.
Гукнув дружині заодно:
— Неси мішка, стели рядно.
От заживем тепер з тобою! —
І жорна він штовхнув ногою.
Вони спокійно загули
і сіль молоти почали…
Заметами лягала сіль
на підвіконня, на постіль,
запорошила стіни, речі,
сягнула братові по плечі.
А він волає: «Ще!» та «Ще!»,
хоч сіль повзе, пливе, тече.
Вже пів кімнати стало солі,
але не каже він: «Доволі!»
У вікнах задзвеніло скло,
а він мовчить, немов на зло.
Хитнулись крокви, стіни, стеля —
і завалилася оселя.
А жорна вискочили з хати
І почали собі кружляти.
До моря потім завернули,
у воду — плиг і потонули.
І, кажуть, на морському дні,
де риби водяться чудні
і де вода густа і чорна,
сіль мелють, мелють, мелють жорна.
*Баркас — судно невеликих розмірів певного призначення. Баркасами називають невеликі вантажні і пасажирські судна, а також великі шлюпки.
*Фелюга — невелике одно-палубне та однощоглове судно зі своєрідним косим вітрилом. В основному віддавали перевагу цим суднам за швидкохідність і маневровість.
Питання до дітей за змістом казки «Чому в морі вода солона»:
— Де жив рибалка?
— Скільки синів було у рибалки?
— Яке горе трапилося в родині?
— Що зробив старший брат з молодшим?
— Що знайшов у морі молодший брат?
— Яке слово зупиняло жорна?
— Що робили жорна?
— Чи вигідним товаром була сіль?
— Що трапилось з будинком старшого брата, коли жорна почали молоти?
— Яким був старший брат?
— Що трапилося з жорнами?
— Яка головна думка цієї казки?
Біографічні відомості автора казки «Чому в морі вода солона»:
Народився Вадим Скомаровський 1 червня 1937 року.
Його рідне село Балико-Щучинка (Кагарлицький район на Київщині) лежить на покраяному ярами правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах — озера. А які багатозначні й загадкові там назви місцевостей — Криничний яр, Воронів ліс, Боброве озеро, Чаїний острів. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки Вітчизняної війни. На фронті загинув батько Вадима Скомаровського. Мати все життя працювала вчителькою. І Вадим після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом В. Скомаровський закінчив Ізмаїльський педінститут. І подальша його журналістська, комсомольська, партійна робота та робота головним редактором і директором видавництва «Молодь» була тісно пов’язана зі школою, з дітворою та молоддю.
1956 року Вадим Скомаровський надрукував у журналі «Піонерія» свій перший вірш для дітей і, можливо, сам того не знаючи, зробив свій вибір: став на літературний шлях і назавжди залишився вірним юним читачам.
Уже перші книжечки Вадима Скомаровського «У сестрички радість» (1959) та «Зірочка» (1961) засвідчили, що в автора є природний дар розповідати про дітей і для дітей, поетично змальовувати природу.
З роками тематика творів Вадима Скомаровського розширилась. До образів земляків, до чарівних пейзажів рідного краю додалися нові герої — діти й дорослі, нові краєвиди. У 1963 році вийшла у світ книжка Вадима Скомаровського «На Тарасовій горі». Це вірші, присвячені геніальному українському поетові Тарасові Григоровичу Шевченку. Відтоді поет не. раз звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку «Тарасова криниця», а в 1979 — створив поему «Тарасові птиці». Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського.
У дитинстві майбутній поет зачитувався чудовими книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні, наскрізь пронизаними романтикою подвигів. Шана до відомих письменників залишилася у Вадима Скомаровського на все життя. І поет захотів розповісти сучасним школярам про їхнє незвичайне життя.
Так появилися талановиті поеми «Зошит у лінійку», «Багряний листок», «Вітер мандрів».
Серед творів Вадима Скомаровського є і казки: «Де поділися зірки?», «Чому в морі вода солона», «Чому Лютий короткий» та інші. Вони цікаві та повчальні.
Більшість віршів В. Скомаровського — це невимушені оповідки про ту чи іншу (в повному розумінні екстремальну подію), пригоду й обов’язково з несподіваною розв’язкою. Цікаво, наприклад, прочитати, як моряки врятували напівзамерзлих солов’їв, що заблукавши у пітьмі, прибилися на корабель («Солов’ї»). Люди по черзі зігрівали «дві безпорадні грудочки малі» своїм диханням, годували крихтами хліба. І сили повернулися до солов’їв.
Незвичайна подія відбулася в лісі («Погоня»). Там дуб захистив бідолашного зайчика від лисиці: скинув, наче з рукава, снігу на його сліди: спробуй тепер, лисице, заячу стежку віднайти! Справжня біда трапилася з окунцями: «опинились окунці в лузі після повені», а вода почала спадати («Окунці-стрибунці»). Проте біди не сталося — діти виловили окунців і кинули у Дніпро.
Читаючи такі вірші, постійно ловиш себе на думці, що треба берегти все живе, любити й плекати красу довкола нас.
Новою, цікавою гранню творчості Вадима Скомаровського стали гумористичні, сатиричні поезії, мініатюри, шаржі. Про це свідчить нова збірка поета «Комп’ютер з характером», що вийшла друком у 2002 році.
Твори В. П. Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдавською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Відомі вони читачам у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді. Поет також відомий як перекладач з російської, білоруської та туркменської мов.
В. Скомаровський — лауреат чотирьох літературних премій: імені Миколи Трублаїні (1978), імені Олександра Копиленка (1986), імені Лесі Українки (1989), імені Наталі Забіли (2003).
Урок «Чому вода в морі солона»
Вчитель 3 класу Минчук Тетяна Павлівна
2016 р.
Тема уроку: Вадим Скомаровський «Чому в морі вода солона»
Мета уроку:
- вчити дітей швидко, правильно і виразно читати, розуміти прочитане, працювати в парах і в групах;
- удосконалювати навички читання віршованих творів;
- формувати вміння працювати з текстом, визначати головних дійових осіб і характеризувати їх;
- розвивати мовлення дітей, збагачувати активний словник образними виразами;
- формувати оцінні судження, вміння робити свої висновки;
- виховувати негативне ставлення до заздрощів і жадібності;
- виховувати бажання вчитись, почуття дружби, порядності, чесності, доброти, любові до своїх рідних;
- виховувати цікавість, допитливість, бережливе ставлення до водойм;
- виховувати бережливе ставлення до моря та морських мешканців.
Тип уроку: інтегрований (читання, розвиток мовлення, природознавство).
Матеріали для уроку:
запис шуму моря, малюнок моря із рибками, русалкою, сміттям (консерви, пляшки розбиті), лист від морських жителів, сигнальні картки, опорні картки, краплинки, групки, мікрофон, фото-малюнки, крісло, картки на кожного учня, на клас.
І. Організація класу.
1.Організаційний момент.
Пролунав і стих дзвінок.
Починається урок.
Всі за парти тихо всілись
І на мене подивились.
— Подаруйте, діти, мені свої гарні, милі, світлі усмішки і почнемо урок.
2.Очікування
— А чого кожен із вас чекає від уроку?
Хто очікує на уроці отримати нові знання — покажіть сигнальну картку червоного кольору.
Якщо чекаєте цікавого спілкування — зелену.
Хто очікує отримати гарні оцінки за свої досягнення – синю.
А хто ще не визначився — жовту. (діти виконують)
— Мені приємно, що майже всі очікують отримати нові знання, тому пропоную вам розпочати урок.
. 2. Ігрова ситуація.
— Діти, сьогодні вранці, коли я прийшла до школи, то відчула, що тут відбувається щось незвичайне. ( муз фон.-чути звуки схожі на шум моря). Мені здалось, що я чую шум моря, відчуваю запах морської піни. А ви також відчуваєте?
— Напевно на морі щось сталося, адже недарма такі морські дива відбуваються. Ось погляньте, хто до нас завітав? Так це ж русалонька!!! Ви впізнаєте її? Як її звати? Так, це русалонька Аріель. (малюнок на ватмані моря із русалкою засмученою; в морі багато сміття, пляшок, консерви, гілок).
Вона чомусь дуже засмучена. Напевно
щось трапилось?! Аріель тримає лист.
(вчитель бере листа) .
- Це від морських жителів. (читає).
- Ось чому русалонька Аріель засмучена!
Допоможемо рибкам? Будемо працювати так, щоб врятувати рибок. Чим більше ми завдань виконаємо, тим менше сміття залишиться в морі й море буде чистішим, рибки виживуть. А для цього треба бути уважним, зосередженим, активним та кмітливими. Обіцяєте мені?
ІІ. Мовленнєва розминка.
1.Вправа «Зарядка для язичка»
— Розпочинаємо наше перше завдання. Щоб ротик був слухняний ми завжди починаємо уроки читання з мовленнєвої розминки.
Пригадайте, діти, вмить як пшениченька шумить ш-ш-ш (малюнок)
Як в гайку струмок дзвенить дзінь-дзінь-дзінь (малюнок)
А як джміль в саду бринить дж-дж-дж (малюнок)
Як шумлять у птаха крила шух-шух-шух (малюнок)
В морі синьому вітрила с-с-с (малюнок)
Чудово! Дякую! Молодці!
2.
Скоромовка
— А тепер ми, діти, проговоримо декілька разів скоромовку.
На столі стоїть сільниця,
У сільниці сіль.
(по складах- повільно – швидше –
дуже швидко)
-Молодці!
3.Речення з логічним наголосом.
— Подивіться на дошку. Прочитайте речення.
Умілому всяка робота легка.
- Давайте ми промовимо це речення так, щоб логічний наголос падав на перше слово. (разом промовляють, а потім 1 учень повторює)
- А зараз промовимо так, щоб логічний наголос падав на друге слово.( промовляє учень, а потім всі разом)
- Тепер спробуйте на третє слово. ( промовляє учень, а потім всі разом)
- І на четверте – спробуємо. (промовляє учень, а потім всі)
- А тепер прочитайте мені речення ось таке:
Умілому всяка робота легка? (вчитель дописує знак питання, промовляє учень)
- Розчитування.
Вправи на розширення кута зору.
Вправи на розширення кута зору.- У вас на столі є кольорові листочки. На кожному з них є складова таблиця.
- Візьміть листочок жовтого кольору. Зосередьте свій погляд на лінії. Намагайтеся побачити букви, які записані зліва і справа. Прочитаймо їх.
— Так читаємо ще складові таблиці на червоному і зеленому листочках
- Молодці! Пречудово! Ми з вами виконали завдання і справилися дуже гарно. Тобто ми починаємо рятувати наших рибок. Забираємо перше сміття
( консервна банка) щоб їм було легше вибратися із пастки.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Робота в групах.
— Наступне завдання: перевірка д/з. Над якою казкою ви працювали вдома?
( Літературна казка українського письменника Анатолія Дімарова «Для чого людині серце»)
— Отже, казка допоможе нам зрозуміти, навіщо людині серце.
Домашнє завдання у вас було диференційоване. Кожна команда отримала різне завдання.
а) читання в особах
І команда «Читайлики» отримала завдання читати казку «Для чого людині серце» в особах. Давайте ми послухаємо уривок: зустріч дерев’яних чоловічків із дівчинкою. Отож слухаємо І команду.. Будь ласка виходьте. Слова автора читає Андрій Ярош, слова дівчинки – Аня, слова дерев’яного чоловічка – Саша.
(перед класом читають)
— Молодці!
б) переказ казки
ІІ команда «Розумнички» отримала завдання – переказ тексту за планом, який складали на попередньому уроці. Давайте ми послухаємо уривок: зустріч дерев’яних чоловічків із лікарем. Отож слухаємо ІІ команду.
Будь ласка, виходить Даша і переказує уривок казки. (переказує перед класом)
- Молодець!
в) гра «Мікрофон»
- Діти, ось ви прочитали, подивились, прослухали, а тепер подумайте, а чого вчить нас ця казка?
( Я вважаю, що казка Анатолія Дімарова нас вчить бути добрими, милосердними, робити добрі вчинки, допомагати іншим)
— Діти, а від чого залежить, яке серце має людина?
(Від її способу життя, її виховання, культури та її душі)
— З яким серцем краще жити? (відповіді дітей)
— Отже, яка головна думка казки?
(казка допоможе нам зрозуміти, навіщо людині серце)
— Тільки серце відрізняє справжню людину від дерев’яного чоловічка, дає можливість насолоджуватись життям і, навіть, жертвувати ним заради іншої людини.
Я бажаю, щоб ми всі мали таке велике, світле , чуйне серце , як у цього незвичайного дерев’яного чоловічка.
в) творче завдання. Гра «Крісло автора»
— ІІІ команда «Всезнайки» отримала творче завдання: скласти і написати есе на тему «Для чого людині серце». Хто буде виступати від вашої команди? Слухаємо Назарчука Андрія.
Андрій Назарчук
Есе
Для чого людині серце
Людей поділяють на тих, хто має добре чи жорстоке серце. Люди з добрим серцем творять добро, милосердні, співчутливі, допомагають іншим. Це люди волонтери, лікарі, вчителі. А люди з жорстоким серцем намагаються образити інших, говорять погані слова один одному, штовхають, насміхаються.
Я вважаю, що серце потрібне для того, щоб жити, щоб бути саме людиною та вміти співчувати і любити.
Я впевнений, що коли б люди з любов’ю ставились один до одного, то не було б злих сердець і тоді зникли б на землі зло і жорстокість.
Ковбасюк Олег
Есе
Серце моє
Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких
Вчитель: Я вам бажаю, щоб серця були у вас великі і щирі, щоб вони не черствіли і не були маленькі. Засівайте в них зернинки доброти. Лише тоді ваші серця будуть здоровими і добрими.
- Ми з вами ще одне завдання виконали, отже і сміття забираємо із рибок. А це означає, що ми робимо добро.
ІV.Фізкультхвилинка.
- Щось втомились ми сидіти.
Треба трохи відпочити.
Вчитель Учні
Трава низенька-низенька.
Роблять присідання.
Дерева високі-високі. Піднімають руки вгору.
Вітер дерева колише-гойдає. Обертаються.
То направо, то наліво нахиляє. Нахиляються вправо, вліво.
То вгору, то назад. Потягуються вгору, назад.
То вниз нагинає. Нахиляється вперед.
Птахи летять-відлітають. Махають руками-«крильми».
А учні тихенько за парти сідають. Сідають за парти.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Мотивація навчальної діяльності
— Чи задумувались ви коли-небудь, чому у морі вода солона, хоча річки, які в нього впадають – прісні? Багато народів світу створювали казки. Адже наші предки не могли пояснити того, що відбувалося навколо них з наукової точки зору і тому створювали казки, в яких все діялося за допомогою чар.
2. Цікаво знати!
— Давайте пригадаємо уроки природознавства. Ми вивчали розділ «Вода». Скажіть, будь ласка, які ви знаєте властивості води? (прозора, безбарвна, текуча,не має запаху, набирає форму посудини, розчинна)
— Які ви знаєте речовини, що розчиняються у воді?
(сіль, цукор)
— Чим відрізняється морська вода від річкової?
(морська – солона, а річкова – прісна, питна)
— У морській воді солей розчинено більше, ніж у прісній. Тому люди вживають прісну воду й називають її питною.
— А чому ж в морі вода солона? Давайте пригадаємо. Коли йде дощ, він розчиняє частинки солей, що містяться в ґрунті і кам’янистих породах. Струмочки дощової води потрапляють в річки. Течія річки переносить солі в моря. Вода під дією сонця випаровується і випадає на землю у вигляді опадів, але сіль залишається в морі. За мільйони років там її накопичилося достатньо.
— Пройшов час, людина розкрила багато таємниць природи, і те, що колись було таємничим, стало відомим, тому казкові пояснення зараз видаються смішними. Але казка все ж залишається цікавою та повчальною.
2.Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні на уроці ми прочитаємо казку Вадима Скомаровського, а як вона називається, ви дізнаєтесь, коли пограєте у гру «Банани»: прочитаєте, що тут зашифровано, цифри не читаємо, а уявно закреслюємо.
Чодваму водин моріп’ять тривода ссімолона
— От ми і прочитали, як називається казка Вадима Скомаровського «Чому в морі вода солона». На попередньому уроці ми познайомилися з літературною казкою, з прозовим твором. А у якій формі Вадим Скомаровський написав казку?
( у формі вірша).
— Казки письменники пишуть у формі прози або вірша.
VІ. Опрацювання казки «Чому вода в морі солона»
1. Комбінована робота. (Спочатку читає вчитель, потім продовжують учні).
— Сядьте, щоб вам було зручно слухати,слідкувати та поміркуйте. Чому казка має таку назву?
— Спочатку я буду читати, а потім до кого впаде краплинка, той продовжує читати.
— Молодці! Ми з вами гарно попрацювали. А це означає, що забираємо ще сміття із моря.
2. Словникова робота.
а) Гра «Відлуння». Читання «сходинок» слів.
— Я читаю, а ви повторюєте слова.
Сіті Скелі Брат
Жорна дрібка базар
Доволі млинці бідняк
Умовний мудрість байдужа
Неповторна загуркотіли молодший
- Прочитайте самостійно слова, дотримуючись літературної вимови. Почали.
Почали.б) Гра «Блискавка». Тлумачення незрозумілих слів.
— Я буду показувати незрозумілі слова, а ви шукайте на дошці, що вони означають.
(прикріплює на дошку до слова –слово і малюнок).
Фелюга – невелике парусне судно.
Баркас – велике судно з веслами.
Барак – дерев’яний будиночок для тимчасового житла.
Баклан – водоплавний птах з чорним оперенням.
Жорна – пристрій для ручного і механізованого помолу складений з двох каменів один на другий.
Крокви – дерев’яні балки.
в) Гра «Знайди синоніми». Робота в парах. (з’єднати лініями)
І пара:
Гожі – вродливі, красиві.
Імла – мряка, мжичка.
Змарнів – занедужав, схуднув.
ІІ пара:
Заможний – багатий.
Жебрак – бідняк, старець.
Злидні – бідність, убогість.
ІІІ пара:
Ятрили – не давали спокою, терзали.
Піль – поле.
Схаменувсь – одумався, опам ятався.
ІІІІ пара:
Занеміг – захворів.
Найми – заробітки, батрак.
Сваволя – самоправство, самоволя.
— Молодці! Зачитаємо виконану роботу. (учні по черзі читають)
— Молодці! Гарно працювали, тому забираємо сміття.
4. Розвиток читацьких умінь.
— А зараз виконаємо вправи на розвиток техніки читання. Прочитаємо казку і поміркуємо: хто головні герої казки?
1) читання ланцюжком по 4 рядки ( до слів
2) гра «Буксир» (чит. парами, допомагаючи один одному)
3) гра «Бджілки» (разом напівголосно)
4) читання «Дощик» (читають спокійно, повільно)
5) читання «Дощ» (читають голосніше,швидше)
6) читання «Шторм» (читають голосно і швидко)
7) гра «Рибки» (читання мовчки)
— Молодці, гарно прочитали.
5. Бесіда над змістом казки.
— Хто головні герої казки? (в казці головними героями є молодший і старший брат)
— Ким був їхній батько? (їхній батько був рибалкою)
— Яке лихо спіткало двох синів? (в морі пропав батько із фелюгою))
— Як вчинив старший брат по відношенню до молодшого, коли не стало батька?(старший брат вигнав меншого із оселі)
- Яку знахідку пощастило знайти молодшому братові? (молодший брат знайшов жорна)
- Як став використовувати жорна юнак? (він молов сіль і продавав)
- Кому була не до вподоби торгівля сіллю? (старший брат заздрив кращому життю брата)
- Що вирішив зробити старший брат для свого збагачення? ( він вирішив забрати жорна для себе)
- Куди покотилися жорна з хати? (жорна покотилися з гори прямо в море). Молодці!
Молодці!
6 . Вибіркове читання.
— Знайдіть у тексті та прочитайте:
— Який молодший брат ?
— А який старший брат?
— Як жилося меншому?
— А як жилося старшому?
— Чому молодший брат не вельми зрадів жорнам? Яку народну мудрість він згадав? Прочитайте.
— Прочитайте, як жорна працювали у старшого брата. Чому він їх не спинив і де ці жорна зараз?
-Молодці! Рятуємо рибок далі від сміття.
7. Характеристика головних героїв.
а) Складання Т-схеми. Робота в парах.
(визначення рис характеру)
— Діти, у вас на картках записані риси характеру. За допомогою стікерів вибираємо риси характеру для старшого брата і молодшого.
Зелений колір — молодшого брата.
Рожевий – старшого брата.
- Які риси характеру притаманні молодшому братові? Хто зачитає? (учень зачитує риси характеру
- А тепер які риси характеру притаманні старшому братові? Хто зачитає?
(учень зачитує риси характеру)
Молодший брат Старший брат
щедрий жадібний
працьовитий заздрісний
добрий байдужий
лагідний скупий
співчутливий улесливий
терплячий
б) Технологія «Сенкан»
— Молодці! Визначили риси характеру правильно.
Наступне завдання: скласти сенкан.
І ряд – про молодшого брата.
ІІ ряд – про старшого брата.
Сенкан
1.Молодший брат
2.Щедрий, працьовитий
3.Знайшов, молов, продавав.
4. Жорна допомогли йому вижити.
5. Трудяга
Сенкан
1. Старший брат
2. Жадібний, жорстокий.
3. Відмовився, дізнався, злякався.
4.Жадібність загубила старшого брата.
5.Бідолаха.
- Ми з вами ще одне завдання виконали, отже і сміття забираємо із рибок.
А це означає, що ми робимо добро.
VІІ. Підсумок уроку.
1. Гра «Критик-адвокат»
— Поміркуйте, якими б ви хотіли бути? Які поради ви хотіли б дати героям казки?
(діти виступають, використовуючи опорні картки для розвитку зв’язного мовлення)
Я – критик ….
Я критикую…. тому, шо …….
Вважаю, так чинити не можна, адже ….
Він повівся не правильно, бо …
Я засуджую його за …
Так робити не соромно через те, що…
Я – адвокат…
Я захищаю…тому, що …
Вважаю, що він просто помилився, адже…
Він поводив себе не правильно через те, що…
2. Бесіда
— Чи згодні ви із назвою казки? А який би ви дібрали заголовок?
— Чого вчить нас казка? (Казка вчить бути схожим на молодшого брата. Він лагідний, щедрий, поділиться з іншими, співчутливий, працьовитий, терплячий, не тримає зла за кривду, вміє пробачити кривднику. Навчає не бути байдужим, любити своїх рідних, не забувати про них, не заздрити, не обманювати нікого, не бути скнарою. Казка цікава та повчальна)
— Що засуджується? (У казці засуджується поведінка старшого брата.)
.
3. Екологічне виховання.
— Молодці! Ми врятували рибок від сміття. Забираємо все сміття, адже ми багато завдань виконали. Діти, подивіться на русалоньку! Вона почала посміхатися.
А подивіться на рибок, які вони стали рухливі, веселі. Як ви думаєте, чому морські жителі так змінилися?
— Усі річки, річечки, озера треба берегти! Адже основні запаси прісної води знаходяться в річках, озерах, у надрах землі. Запаси ці катастрофічно виснажуються.На Землі стає все менше чистої води. Люди забруднюють воду!
Берегти і охороняти водойми – це обов’язок кожного громадянина. Тільки людина може так забруднити навколишнє середовище. Від людини залежить чи водойми будуть чисті або забруднені.
Іноді на берегах річок, озер,ставків люди миють автомобілі та забруднюють воду бензином, У брудній водібезліч шкідливих речовин і хвороботворних бактерій. Вони викликають різні хвороби в людей. У такій воді гинуть рослини і тварини.
— Як же зберегти воду чистою? (відповіді дітей)
4. 3 – хвилинне есе.
— скласти трихвилинне есе «Яким краще бути: добрим чи багатим?»
VІІІ.. Домашнє завдання
Домашнє завдання диференційоване.
Команда «Читайлики» — читати виразно;
Команда «Розумнички» — переказувати детально;
Команда «Всезнайки» — переказувати вибірково.
ІХ.Оцінювання учнів
Ось і уроку кінець!
Щиро дякую вам , друзі !
Хто працював — молодець.
За роботу — по заслузі.
Протягом всього уроку ви добре працювали .За відповіді на уроці ви отримували смайлики, які складали в конверт. Я порахую смайлики і виставлю оцінки. Дякую за активну роботу ……
Почему море соленое?
ПОЧЕМУ МОРЕ СОЛЕНОЕ?
Все, кто был на пляже, знают
что морская вода соленая. Всем также известно, что пресная вода в
дождь, реки и даже лед не соленый. Почему некоторые из
Воды Земли соленые, а другие нет? Есть две подсказки
которые дают нам ответ. Во-первых, «пресная» вода не
полностью без растворенных солей. Даже дождевая вода имеет следы
растворенные в нем вещества, подхваченные во время прохождения
через атмосферу. Большая часть этого материала, который смывается
вне атмосферы сегодня загрязнение, но есть
также присутствуют натуральные вещества.
Когда дождевая вода проходит через почву и
просачивается сквозь горные породы, растворяет некоторые минералы,
процесс называется выветривания . Это вода, которую мы пьем, и
конечно, мы не можем попробовать соль, потому что ее концентрация
слишком низко. В конце концов, эта вода с ее небольшим содержанием растворенных
минералы или соли достигают ручья и впадают в озера, а
океан. Ежегодное добавление растворенных солей реками является лишь
малая часть всей соли в океане. Растворенные соли
которую несут все реки мира, равнялась бы соли в
океан примерно через 200-300 миллионов лет.
Второй ключ к тому, как море стало соленым,
наличие соленых озер, таких как Большое Соленое озеро и
Мертвое море. Оба примерно в 10 раз более соленые, чем морская вода. Почему
эти озера соленые, а большинство озер мира нет?
Озера – это места временного хранения воды. Реки и ручьи
несут воду в озера, а другие реки выносят воду из
озера. Таким образом, озера на самом деле являются лишь широкими впадинами в реке.
канал, заполненный водой. Вода течет с одного конца и
из другого.
Большое Соленое озеро, Мертвое море и др.
соленые озера не имеют выхода. Вся вода, которая течет в эти
из озер уходит только за счет испарения. Когда вода испаряется,
растворенные соли остаются. Итак, некоторые озера соленые, потому что
реки несли соли в озера, вода в озерах
испарились, а соли остались. Спустя годы и годы
притока и испарения рек, солесодержание озера
вода доведена до современного уровня. Этот же процесс сделал
моря соленые. Реки несут растворенные соли в океан. Вода
испаряется из океанов, чтобы снова выпасть в виде дождя и накормить
реки, но соли остаются в океане. Из-за огромного
объем океанов, сотни миллионов лет рек
вход был необходим для того, чтобы содержание соли достигло нынешнего уровня.
уровень.
Реки — не единственный источник растворенных
соли. Около двадцати лет назад черты на гребне океанического
были обнаружены хребты, которые изменили наши взгляды на то, как море
стал соленым. Эти объекты, известные как гидротермальных источников, представляют собой
места на дне океана, где морская вода просочилась в
пород океанической коры, стал более горячим, и
растворил часть минералов из земной коры, теперь вытекает обратно
в океан. С горячей водой приходит большое дополнение
растворенные минералы. Оценки количества гидротермальных
жидкости, текущие из этих отверстий, указывают на то, что весь
объем океанов мог просачиваться через океаническую кору в
около 10 миллионов лет. Таким образом, этот процесс имеет очень важное
влияние на соленость. Реакции между морской водой и океанической
однако базальт, горная порода океанской коры, не является односторонним; некоторые
растворенных солей реагируют с породой и удаляются из
вода.
Окончательный процесс, обеспечивающий подачу солей
океанов – это подводный вулканизм, извержение вулканов под
воды. Это похоже на предыдущий процесс в морской воде.
вступает в реакцию с горячим камнем и растворяет часть минерала
составляющие.
Будут ли океаны и дальше становиться более солеными?
Скорее всего, не. На самом деле в море было примерно такое же содержание соли.
на многие сотни миллионов, если не миллиарды лет. Соль
содержимое достигло устойчивого состояния . Растворенные соли
удаляются из морской воды с образованием новых минералов на дне
океан так же быстр, как реки и гидротермальные процессы
предоставление новых солей.
Подведем итоги
это обсуждение. Везде, где вода соприкасается с камнями
земной коры, будь то на суше, в океане или в пределах
океанической коре, некоторые минералы в горной породе растворяются и
уносятся водой в океан. Содержание соли в
морская вода не меняется, потому что на ней образуются новые минералы.
морское дно с той же скоростью, с которой добавляется соль. Таким образом, соль
состав моря находится в стационарном состоянии.
Почему море соленое и почему море синее
Почему море соленое?
Любой, кто пробовал морскую воду, знает, что она невероятно соленая — среднее содержание соли в ней составляет около 3,5%. Часть морской соли поступает из подводных вулканов и гидротермальных жерл, но большая ее часть поступает с суши.
Дождевая вода растворяет минералы и высвобождает соли из горных пород на суше, которые затем уносятся реками в море. Когда солнце нагревает море, вода испаряется, но соль остается, делая море еще более соленым.
Подсчитано, что каждый год в море попадает 4 миллиарда тонн соли, но океан не становится более соленым, потому что такое же количество соли откладывается на дне океана каждый год, поэтому уровень соли достаточно сбалансирован.
Соленость (называемая соленостью) моря не одинакова во всех частях мира. Вблизи экватора, где температура выше, происходит большее испарение, поэтому морская вода имеет более высокую концентрацию соли. Вблизи полюсов тающие льды и проливные дожди разбавляют морскую воду, делая ее менее соленой.
Почему море синее?
Море часто кажется голубым из-за того, как свет взаимодействует с водой. Белый свет состоит из множества различных видимых цветов, от красного до фиолетового: у красного цвета самая длинная длина волны, а у синего — самая короткая. Поскольку молекулы воды лучше поглощают свет с большей длиной волны, они поглощают большую часть красного, оранжевого, желтого и зеленого света. Более синие цвета с более короткими длинами волн с меньшей вероятностью поглощаются, что придает морю его голубые оттенки.
Мелководье часто кажется прозрачным, так как меньше молекул воды поглощает свет, поэтому другие цвета могут достигать морского дна и отражаться. Чем глубже вы погружаетесь, тем больше других цветов поглощается и тем глубже становится синий свет, пока вы не достигнете точки, куда не может проникнуть никакой видимый свет, где становится совершенно темно.
Цвет воды также зависит от других факторов, например, от того, какие частицы в ней плавают. Прибрежные районы иногда могут выглядеть темными и коричневыми, поскольку они содержат песок с морского дна, взбитый волнами.